Зеленськи принесе два бокалихолодного пивка і ви будете дивитися на закат над Дніпром і ділитися історіями довоєнного життя😎

Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А восени… Яка журба,
чи хто цвіте, чи в’яне,
тоді й плакучая верба
злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
покриє барви й квіти –
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.
Та поки що я буду жить,
Як в тишу морська хвиля,
На погляд море наче спить…